Welcome to the beautiful Ternopil!

Ревінням моторів, гучною музикою, співами та виставкою вишиванок у самому центрі міста запам’ятається тернополянам 27 серпня. Цьогоріч, можу сказати із впевненістю, Тернопіль святкує не День, а Дні міста. 

Найбільшу увагу кожного тернополянина привертало за цей тиждень невтомне будівництво-ремонтування у парку ім. Т. Шевченка: усі то насторожено спостерігали за руйнуванням дерев’яної альтанки на острівці Кохання та спорудженням нового архітектурного творіння на її місці, то дивувалися вазонам, що «виросли» на місці ліхтарів над ставом. 

альтанка ще 3 дні тому

Ігор Липка у своїх володіннях

Директор об'єднання парків культури та відпочинку Тернополя Ігор Липка каже, що у святкові дні взагалі не має часу на відпочинок. За центральний парк він «по-справжньому взявся» лишень тиждень тому, бо перед тим приводив до ладу парк Національного Відродження. «Останні два місяці взагалі не маю часу на відпочинок, так само буде й 24 і 28 серпня, але моя праця - то подарунок у такі святкові дні усім жителям міста»,- каже упорядник парків. Що ж до нової альтанки,- то будувалась вона «стаханово-липківським методом» – за рекордно короткий проміжок часу. На момент спілкування із Ігором Липкою , а це за 3 дні до чемпіонату Європи з водно-моторного спорту, колони альтанки ще підмуровували та приводили до ладу, а 27 серпня – споруда була готова приймати гостей європейського класу. Пізніше, вже восени, над альтанкою зведуть покрівлю.

 А ще 27 серпня у Бункермузі Микола Дмітрух «шаржував» над відомими тернополянами. Цього разу під пензель прославленого тернопільського художника  потрапили не лише Олеги,- Герман та Макогін, але й голови обласної ради та державної адміністрації,- Олексій Кайда та Валентин Хоптян, відповідно. Переглядає якісь сумнівні папери під робочим столом й Сергій Надал.

 Микола Антонович каже, що на його дружні шаржі ніхто не ображається, а найважче намалювати красиву людину або ту в котрої шаблонні риси обличчя. Що ж до свого рекорду(шарж за хвилину), то, звісно, не проти побити власний рекорд.

«Серпневі дні є особливими для нашого файного міста Тернополя, бо власне тоді мешканці святкують і День Незалежності, і День міста»,- зазначив Сергій Надал навідкритті Чемпіонату Європи з водно-моторного спорту. Слово «файне» дещо сконфузило перекладачку, що стояла обабіч і намагалась дослівно перекласти на англійську кожніське мерове слівце, врешті, після невеличкої й незручної паузи,  у «beautiful Ternopil»( одразу згадалась пісня «Мертвого півня» про такі ж «beautiful Карпати») таки було неофіційно відкрито чемпіонат(чому неофіційно? А тому, що на офіційних заходах зазвичай  лунає гімн, цього разу, незважаючи на «свободівське» походження чинного мера, - славень так і не залунав)

Під час відкриття чемпіонату Європи із водно-моторного спорту, міський голова вручав відзнаки «найкращим тернополянам». Почесними громадянами міста стали і священнослужителі, і педагоги, і пожежники, й художники. Втім, левову частку відзнак отримали працівники податкової інспекції Тернополя.

Власне, все було б чудово на святі, якби вельми захмелілими не виглядали мужчини, що ще пополудні не випускали із рук стаканчиків із пивом, що «лилось рікою» із наметового пивного містечка у парку. У затінку поміж дерев можна було уздріти й міліціянтів, що теж прохолоджувалися за хмільними напоями не звертаючи увагу на занадто веселі танці та співи у натовпі. До слова, Надалу або сподобалась роль ведучого, або ж він теж встиг причаститись «Микулинецьким», бо тричі видряпувався на сцену: двічі відкривав чемпіонат та, поміж тим, вручав відзнаки  почесним громадянам міста. Концертна программа була насиченою: спочатку публіку розігрівали тернопільські зірки,- пізніше голосистий гурт із  улюбленого грузинського міста міського голови, Батумі. Ввечері із пристрані лунало рівненське «Ot Vinta!» та запалював натовп тернопільський «Highway»

освіжитися треба всім

"Микулинецьке" містечко

Тим часом гул мотоциклів у центрі міста не вщухав, залізних коней припаркували біля Тернопільського замку, де вже заворожені вогняним шоу, тіснилися люди. У Тернопільському замку тим часом відкрили виставку фоторобіт із прекрасними закутками нашого рідного міста у виконанні найвідоміших краян-фотографів. Допоки барабанні звуки долинали з-під стін реставрованого велетня, на Театральному майдані співачка Lama тішила своїми співами тернополян. Поблизу Данила Галицького – ретро-кортеж, а на Сагайдачного – рок-н-рол. Бідолашні жителі міста буквально не знали, куди краще вирушити,- стільки подій водночас просто не було змоги відвідати.

Регулювальник, що чи не вперше, з’явився вчора на переході Замкової, аж впрів і вигукував до необачних пішоходів, котрі, мабуть, достеменно не знали, куди і коли рухатись: «Куди спішите? Я для чого тут по-вашому стою?»

Двадцять сьомого серпня у Тернополі було гамірно та по-справжньому гаряче, втім, це був лише початок: «Welcome to the beautiful Ternopil!»

                                                                                                                                 Ірина Вихрущ

Лиш вона, лиш вона… Вже не п’янітиме від дешевого вина

Україна старша від мене на два роки. Така собі ювілейна чувіха з синьо-жовтим віночком, старою прабабциною вишиванкою і китайською спідницею та сумкою, в котрій усілякі пристойні і непристойні речі дзеленькотять(не будемо їх перелічувати, бо то безглузда й марудна справа, картата торбечка ж бо доволі велетенська). 

Україна непогана дівчина: «фігурова» і в Карпатах, і в районах Криму.  Очі має гарні: подивився колись хтось в їхню синь і ледь не втопився в тих морях-озерах, правда сльози солені-солені, емоційна Україна вкрай, - плаче часто.

Передалась їй, правда, від «старшої»(?) лжесестри у спадок проблема з Чорнобилем (то такий болючий зуб, із котрого тхне радіацією). Україні там все щось підліковують, а чи ж просто обіцяють допомогти, але то трохи дорого, а вона не має грошей, аби поставити якісну та постійну пломбу. Втім, і це не біда. Ще трохи важкувато їй з газом. Ні, ви не подумайте, її не пучить, то швидше проблема «старшої»(?) лжесестри. Україні ж,- навпаки: недостатньо газу. Не знаю, мабуть, у гастроентерологічній практиці пояснення цій хворобі не здайдеться, але проблема є. Чортові газопідвідні труби! Вони мали б підлікувати такий дефект в її організмі, втім, їх часто грозять перекрити лихі лікарі «старшої»(?) лжесестри, Росії. А Україна ж не така й багата, їй ще б інші болячки підлікувати, одягнутися, врешті, навести макіяж.

Україна вміє гарно співати у різні голоси. Яким з них їй співати, вибирають чотири «шарящі людини» у спеціальній програмі, котру по телевізору показують. Двоє з цих людей, при тому, не тутешні, але ж їм видніше, який голос для України милозвучніший.

 Репертуар України теж змінився: вона ж поліглот, це на початках рідною щебетала і «не п’яніла від дешевого вина» і « вставала, пила чай з молоком, молилася на теплий душ». Тепер вона те переросла, тепер непогано  б було і лжесестрин глагол підівчити, і англійською ноту затягнути.

Україна вміє малювати, танцювати, писати, гарно балакати і невигідно підписувати усілякі документи. Але ж на те й вона дівчина,- папери паперами, зате готувати добре вміє…Вареники, крученики, борщі – то все її слава.

 А може Україна вже не дівчина? Кажуть, в неї СНІД виявили. І алкоголізм. І наркозалежність. І смалить, кажуть, по закапелках. Але я не вірю, що все настільки серйозно. Україна ще непогано збереглася. Має, правда проблеми з судинами, але до приходу Євро (кавалер-бізнесмен із Заходу, обіцяв допомогти) їх мають «підлатати» (принаймні, життєвоважливі) для того, щоб вдало відбувався обмін інвестиційних речовин.

  Ще Україна вічно метається. Між друзями і не зовсім друзями. Україна дуже наївна і довірлива, вона вірить широкобедрій лжесестрі Росії і шикарній Америці, а поки вони її «по-дружньому юзають», Україна працює прибиральницею на Італійського мачо.

Має Україна пару загноєних вугрів на обличчі-Києві. Оті ВР, Кабмін і ще з десяток інших по всьому тілу. Кожні 4-5 років відвідує косметолога, котрий ту висипку «підліковує». В її голові роїться стільки думок, позицій, ідей, світоглядів, переконань, суперечливостей, релігій, що дивно, як вона до сих пір не зійшла з розуму.  Допоки одні голоси радять Україні одне, зовсім інші «мозкові центри» координують її рухи.

Але тим-то взагалі, Україна й цікава чувіха, - бо має прагнення до життя. Бо двадцять років не рубіж, бо є в неї мрії, надії, є довга і цікава дорога. Є час на зміни. І хоч я молодша на два роки, у мене стільки часу не буде, я не проживу стільки, скільки процвіте вона. Я не така розумна, не така красива, не така досвідчена, як моя Україна. Я не така талановита. Я не така міцна і стійка до життєвих колізій, бо мене не вбивали і не кидали по тюрмах, і не «розводили» на «дєньгу». А вона пережила і переживе. І дай їй, Боже, здоров’я, сили, розуму, достатку та просто щастя!

З першим серйозним ювілеєм тебе, моя Україно!              

роздумувала і вітала Ірина Вихрущ

День прапора, вмитий Бандера та сторожовий пес

Із театрального майдану вже долинають привітання мера та голови Тернопільської обласної ради, а Бандера ще приймає вранішній душ. Пам’ятники, до котрих покладали сьогодні квіти, а саме: постаменти Бандері та Шевченку, гарненько відполірували, аби блистіли на фото. Решті,- «центровим» Соломії, Івану і тим паче Олександру довелося мовчки та «посіріло» заздрити.

Освяченням та піднесенням державного стягу, а опісля урочистим парадом та покладанням квітів до пам’ятників Героям відзначився цьогорічний День прапора. 

«Синьо-жовтий стяг нашого народу увібрав у себе віковічну мрію усіх поколінь про суверенну незалежну державу. Наш прапор щедро политий кров’ю українських звитяжців. Сотні тисяч життів віддано за те, щоб він гордо майорів, віщуючи світу про назавше вільну Україну. Ми завжди будемо стояти на захисті своєї держави, своєї нації своїх державних символів!»,- такими словами урочисто привітав краян Олексій Кайда. До привітань приєдналися заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації, Петро Гоч та міський голова Тернополя, Сергій Надал. Останній згадав усіх, хто загинув під синьо-жовтим стягом та побажав  тернополянам «мирного неба і золотого колосся на українських полях».

На святковому заході були присутні й депутати обласної та місцевої рад Тернополя, зокрема здалеку виднілися постаті Степана Барни, Володимира Бобка та білосніжна усмішка Марії Баб’юк.

Після урочистих привітань та освячення прапора керманичі області та міста почепили «головний стяг країни» на щоглу, що височіє перед входом у центральний сквер. Для цього їм довелось видертись на узвишшя побіля щогли, на котрому опісля піднесення прапора, як справжні патріоти, вони, височіючи над тернополянами, ще й відспівали гімн.

Далі - урочистим маршем пройшлися збройні сили Тернополя, віддаючи честь синьо-жовтому знамену, що возвишено майорів над їхніми головами. 

Затора на Замковій – теж ознака урочистого параду, бо потім колона  на чолі з духовим оркестром, можновладцями, прапороносцями та україночками із квітами помандрувала до вмитих спозаранку Шевченка та Бандери, залишивши біля щогли із синьо-жовтим знаменом, «вартового» пса. «Пропірсингованих» собак, до слова, було двоє,- інший разом із колоною теж поплентався на покладання квітів.

Врешті, дійство закінчилось біля пам’ятника Бандері оголошенням Олексія Петровича про  віче, що відбудеться з нагоди двадцятої річниці Незалежності України, завтра, об 11, біля пам’ятника Тарасу Григоровичу.

Ірина Вихрущ

Свободівці привітали мешканців Залужжя із Яблуневим Спасом

        19 серпня 2011 року, у день Преображення Господнього, заступник голови Тернопільської обласної організації ВО "Свобода" Михайло Головко та депутат Тернопільської обласної ради Володимир Бобко відвідали храмове свято у селі Залужжя на Збаражчині.
Свободівці були присутні на урочистій Святій Літургії, а після її завершення та освячення священнослужителями святкових кошиків, Михайло Головко виступив перед вірянами з промовою. 

         "Шановна українська громадо, прийміть найщиріші вітання від голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Тягнибока та голови Тернопільської обласної ради Олексія Кайди з вашим храмовим святом, Преображенням Господнім, зі Спасом! Нехай Господь Бог всіх сьогодні оберігає та дарує свою ласку, благословення Вам, Вашим родинам, нашій великій Українській нації, яка впродовж тисячоліть пройшла свій важкий тернистий шлях і не згубила свої традиції, звичаї, мову.
         На жаль, на двадцятому році української незалежності ми розуміємо, що українська влада не є українською, що їй не болить серце за українську мову, що вона переписує історію, викидає звідтіль сторінки про наших славних героїв, що проливали за Україну свою кров. Їм немає діла до державних справ, їхні діти навчаються за кордоном, вони розпродують велетенські українські ресурси та, маючи приватні літаки, готові в кожні хвилину, як кочівники, втекти з нашої Богом даної землі", - зазначив свободівець Михайло Головко.

          "Ми повинні розуміти, що української незалежної держави не існує, що зараз лишень триває, продовжується боротьба за неї. І це не двадцять років незалежності, - це двадцять років боротьби і випробувань. Я вірю, що обов'язково прийде той час, коли кожен українець відчуватиме себе господарем на своїй землі і ми будемо пишатися тим, що виховуємо своїх дітей, нове покоління, не забуваючи про багатовікові традиції!
           Тому, прийміть мої найщиріші вітання: Божого благословення, здоров'я вам та вашим родинам, смачного празникового столу! Слава Україні!".

Регіоналам начхати на лемків

Проект «Про реорганізацію установи Тернопільської обласної ради «Монастириський обласний комунальний музей лемківської культури і побуту»», винесений на сьогоднішнє голосування,  не проголосували регіонали. Усі 13 представників фракції "проігнорили" дане рішення, що викликало шквал обурень у сесійній залі. 

«Як відомо, ще на початку серпня, Валентин Хоптян фестивалив на «Дзвонах лемківщини», де звісно багато вітав та обіцяв,- у своїх найкращих традиціях. Втім, саме сьогодні стало зрозуміло, як насправді ставиться до культури загалом і до лемків зокрема «Партія регіонів». Виходить так, що провладна фракція пішла в опозицію до голови адміністрації»,- коментує ситуацію депутат Тернопільської обласної ради від ВО «Свобода», Володимир Бобко.

Ірина Вихрущ

Кузьмовичеві джерела із-за мурів пружно б’ють…

З глибин сердець джерела пружно б’ють —
І шумувати морю, не вмирати,
Хай ллють у нього і любов і лють,
Тривожну шану, жовч гірку розплати…

Іван Драч

«Джерела пружно б’ють»… Таку назву носив один із моїх шкільних підручників, найменований рядками із вірша Івана Драча. Джерела, - як символ життя, невмирущості та розради, бо там де вода – життя, там, де сила пробивається крізь сотню перешкод – боротьба.

Сумно, коли знайомі та рідні з дитинства місця, захаращують та ізольовують від тебе. Доля Кузьмовичевих джерел , що неподалік Співочого поля у парку Національного відродження, відома, мабуть, кожному тернополянину: ще рік тому джерела окупувала релігійна громада та звела навколо них мур, перекривши таким чином усім бажаючим доступ до води. Судова тяганина із самопроголошеною церковною громадою триває, втім, і мур «кріпленько» так тримається землі: «невідомо хто зводив»,  «не можна руйнувати». А, якщо місцина й справді благодатна, то навіщо ховати її від людей, забудовуючи кам’яними стінами?

Сьогодні, 18 серпня, депутат Тернопільської обласної ради, свободівець Володимир Бобко відніс своє звернення у Тернопільське обласне управління водних ресурсів з проханням провести роботи по очищенню та забезпеченню загального доступу до Кузьмовичевих джерел. Оскільки, це місце пам’ятне ще із його дитячих років, пан Володимир вважає, що до нього мають мати доступ усі без винятку тернополяни: «Мої діти скоро гулятимутьне в парку, а в якійсь цегляній коробці. Я не сумніваюсь, що з такими амбіціямицерковна громада, що забудувала джерело, скоро добереться і до інших природнихресурсів та історичних пам’яток  нашогоміста. Сьогодні я відніс своє звернення і  тепер чекатиму  реакції від начальника «Тернопільводресурсів», Тараса Капусти, щодо початку очищувальних робіт навколо джерела. Вважаю, що громаду міста варто тримати в курсі цих справ».

Чи пружно битимуть джерела та тішитимуть око кожного без винятку тернополянина покаже час і правда, а невірних вірян перш за все чекає Божий суд.

Ірина Вихрущ

Вахтанг Кіпіані про Тернопіль: Зранку був цвинтар, а ввечері,- «Свобода»

 16 серпня у Тернополі в приміщенні арт-клубу «Коза» відбулася зустріч-презентація із відомим українським журналістом Вахтангом Кіпіані. На заході він розповідав не лише про можливості та способи використання нещодавно створеного ним інтернет - ресурсу «Владометр», а й про недієвість української революції як такої, пояснював своє трактування філософії політичних переконань представників ВО «Свобода».

Так,- це саме той сайт, на котрому ви зможете уздріти і розцілованого Надала поряд із чинним гарантом конституції, і чортоподібного Бродського, і Цимбалюка, на котрого зійшло благословення у вигляді намальованого німба. «Владометр» кількісно вимірює обіцянки політиків, поділяючи їх на виконані та невиконані, компромісні та ті, котрі знаходяться в роботі або ж в «тупику».

Фактично зустріч вийшла схожою на такий собі тренінг для тернопільських журналістів, а Кіпіані виконував функцію інструктора: пояснював провінційній братії, як «юзати» сайт, які кнопочки натискати та як компрометувати або ж навпаки розхвалювати політиків з приводу тих чи інших їхніх же обіцянок. Кіпіані зазначив, що не проти, аби в його проект вкладали гроші політики, адже ресурс, за його словами цілком об’єктивно оцінює їхні цяцянки,себто, обіцянки і навіть, якщо він розвиватиметься  за гроші сторонніх осіб,- все рівно залишатиметься чесним мірилом владних діянь. Але також, знітившись підтвердив, що ресурс не є надійно захищеним від хакерських атак, втім, швиденько додав, що таких ще не було зафіксовано.

Пізніше, Кіпіані розповів тернопільським журналістам, що не вірить в українську революцію, бо в українців не та ментальність, аби їм допомогла революція. «От у грузинів по-іншому, вона у них видалась дієвою»,- зазначив він. Також, на думку прославленого журналіста, українці надають перевагу пляшці пива, а чи ж ще чомусь міцненькому, взамін на те, щоб купувати чи читати книги. «І це все теж – від ментальності. Я, приміром, кожного тижня купую нову книгу»,- додав Кіпіані.

Найбільш неочікуваним та трепетним для Вахтанга виявилось запитання від депутата Тернопільської обласної ради, свободівця Володимира Бобка. Він запитував не про «Владометр», а про більш популярний ресурс, користуючись яким, журналіст особисто спілкується із усіма бажаючими та висловлює свої думки, а чи ж віяння.

-             Це ви зареєстровані під іменем  Вахтанг Кіпіані на Facebook?

-             Так, а хто ж ще?

-             У неділю я прочитав вельми цікавий пост у вас на Facebook. Про патріотів, точніше їхній розподіл у ваших варіаціях. Зокрема, там є такі слова: «Інші теж дуже люблять свою країну - але не реальну - складну і прекрасну, а вигадану, ідеальну "українську Україну" - без російськомовних, росіян, євреїв, гагаузів та інших грузинів, "ліберастів", професорів УКУ та всіх інших "козлов, которые мешают нам жить" (копірайт Януковича). На диво, всі другі є членами та прихильниками "Свободи". Це Ваше?

-             Так

-             І Ви написали це, їдучи у Тернопіль, де «Свобода» на останніх виборах отримала більшість?

-             І що?

-             А те, що цим Ви плюнули в обличчя, як нам, представникам «Свободи», так і нашим виборцям котрих ви ж назвали фантазерами, мрійниками, а чи ж просто – дурнями. До слова, наш, «свободівський мер», Сергій Надал недавно побував у Батумі, втім, на жаль, він забув подякувати грузинським братам за такого всезнаючого журналіста, бо що б ми тут без нього розуміли?Звідки ви знаєте, що я думаю, розумію, відчуваю? Ви вважаєте, що я ненавиджу грузинів, гагаузів, євреїв?

На вимогу Володимира Бобка вибачитися перед ним та його виборцями за написане, Кіпіані сказав, що вибачиться хіба, що у депутата і то за певних умов.

  Перед Бобком Кіпіані обіцяв вибачитися,втім, так цього і не зробив, залишився при своїй думці: «Це взагалі все пересмикування моєї позиції. Це все не стосується взагалі Тернополя. Тут взагалі не йдеться про Тернопіль чи Київ,- це політична філософія деяких українців, котрі викидають представників інших національностей із свого світосприйняття»,- прокоментував він опісля свій пост на Facebook.

«Даний проект(«Владометр»-прим.авт.) я вважав хорошим задумом, втім, у світлі сьогоднішньої презентації роблю висновок, що цей ресурс створений під наступні вибори як віртуальна іграшка для усунення реальних опонентів. А чия буде іграшка?Та, звісно, того, хто більше заплатить. Хоча, я б дуже хотів у цьому помилятися.»,- прокоментував презентацію опонент Кіпіані у словесній перепалці, Володимир Бобко.

Здавалося б, от-от і дискусія перенесеться у гаряче протистояння, втім, організатори зустрічі швиденько подякували Вахтангу за приїзд та відгородили свого гуру рядом інших запитань та безтемних балачок. «Гаряча вийшла зустріч»,- зізнався журналіст тернопільським колегам. «Зранку – був цвинтар(люблю фотографувати надгробні плити), а ввечері – Свобода»,- спробував пожартувати Кіпіані розглядаючи час відправлення потяга на Чернівці.

спостерігала Ірина Вихрущ

Михайло Головко: Свободівці теж хочуть почути правду про газові угоди, підписані Тимошенко, але зараз її справа – політичний фарс

 Тернопільська «Свобода» заступилася за Тимошенко

Під стінами Тернопільської обласної державної адміністрації сьогодні було шумно:  протестували.  Біло-червона палатка з портретом «леді Ю», БЮТівські стяги,- і кожному випадковому зіваці стає зрозуміло: захищати ув’язнену Тимошенко прийшли її тернопільські однопартійці.  Дивно, але незважаючи на всю серйозність ситуації, людей зовсім небагато, з десяток. Ще більша дивина, в тім, що за декілька хвилин біля Тернопільської ОДА починають майоріти й свободівські стяги.

«Сьогоднішня влада знищує усі свободи та цінності, що ще залишились у нашого народу»,- розпочинає своїм виступом акцію протесту Михайло Головко, заступник голови Тернопільської обласної організації ВО "Свобода". «На двадцятій річниці незалежності вони переслідують патріотів, людей, які відстоюють ці національні цінності. Сьогодні ця справа, яка присвячена Юлії Тимошенко показує черговий фарс влади, котрий немає нічого спільного із юрисдикцією чи законом. Це ті дії, за допомогою яких чинна влада усуває своїх опонентів».

Декілька представників  тернопільської громади, котрим небайдужа доля лідерки БЮТу теж побували біля гучномовця, висловлюючи свою зневагу до Президента, котрий «грає свою роль по російському сценарію».

Врешті, за декілька хвилин акція протесту завершилась, а біло-червона палатка залишилась чекати кращих часів, себто, звільнення Тимошенко з-під варти.

Пізніше пан Головко детальніше пояснив позицію ВО «Свобода» щодо дій чинної влади та ув’язнення Юлії Тимошенко:

«Ми сьогодні зібралися на акцію протесту проти політичних репресій, адже «Свобода завжди виступала проти режиму Януковича і  проти оцього перетворення України в міліцейську державу, відтворення диктатури.

Справа в тому, що ми не поділяємо політв’язнів на VIP та звичайних, ми відстоюємо права усіх, кого сьогоднішній режим несправедливо арештовує. Ми заступаємось за всіх: і за тих патріотів, котрі брали участь у знесенні пам’ятника Сталіну, і за тих, котрі сміливо виступали проти Харківських угод, і за тих, хто виходив на вулиці під час подій 9 травня, адже всім чудово відомо, які переслідування та арешти розпочалися після усіх цих подій.

 Сьогодні ми тут, бо справа Тимошенко,- політичний фарс, яка вже нічого немає спільного з законодавством. Звичайно, свободівці теж би хотіли почути правду про газові угоди, підписані Юлією Тимошенко, бо ми теж її критикували. Втім, насправді саме ці питання уникаються і ховаються, а на перше місце ставиться «знищення конкурента». Це просто відволікання уваги від даних існуючих проблем: від ухвалення Податкового кодексу, низки законів щодо пенсійного віку, - від усіх узурпаторських дій пропрезидентської влади.

Тому усім опозиційним силам треба зараз об’єднатися, вийти на боротьбу проти режиму Януковича. Для здолання цього режиму нам потрібно зараз докласти усіх зусиль, аби ухвалити новий закон про вибори, опорними пунктами якого був би доступ ЗМІ до публічної інформації, присутність у виборчих комісіях та на дільницях опозиційних сил, а кандидати висвітлювали б у своїх біографіях національність, судимість.

  Ми повинні створити такий опозиційний парламент, котрий міг би контролювати дії чинного Президента України.»

Ірина Вихрущ

"Дзвони Лемківщини"(фото)

А у Лемківській світлиці, що знаходиться поруч із містечком народних майстрів, – виставка ікон. Вони прибули із Львівського музею вишиваних ікон, заснованого автором цих робіт, отцем Андрієм Блажейовським. На жаль, «Дзвони Лемківщини» цьогоріч віддзвеніли вже без 100-річного священника-лемка.

Унікальний музичний інструмент – «козабас» привезли із собою на фестиваль музиканти зі Збаражчини

«Ми повинні бути націоналістами, аби зберегти Україну»,- кажуть лемки

За декілька метрів від сцени – медичний пункт.

Виявляється, велетенська кількість тернопільських політиків мають лемківське походження.

Вітання від міліції при виїзді із Монастириська :)