Такої великої кількості глядачів
конференц-зал вишу ще не бачив: близько 600 людей прийшли послухати та побачити
" цинічного журналіста". Він же, незважаючи на застуду, вів щиру та
цікаву розмову зі студентами понад 3 години.
Про
«Громадське»
1.
Ідея створення виникла за віскі.
2.
Презентація "
Громадського ТБ", котра відбулася 12 червня, згідно слів Скрипіна, була
провальною:
" Ну ми кажемо, що робитимемо
"Громадське". А нас питають: " Ну і? Де?" Ми кажемо: "
Працюємо". Нас питають: "А офіс ви маєте?" Ми кажемо: " Ну,
коли будуть гроші, то, певно, матимемо". Нас питають: "А де візьмете
грошей?" Ми кажемо: "Поки не знаємо". Махнули на нас тоді рукою.
3.
"Вийшли в ефір 22 листопада. Те, що саме в цей день розпочнеться "
Майдан" не знали, так просто співпало. Спочатку думали, що будуть лише
двогодинні
ефіри щотижня, втім, від 22 триває щоденний он-лайн- марафон, ефіри можуть
тривати 8-12 годин. "
4.
" Нам казали, що всі «звйозди», котрі пішли на «Громадське» одразу ж розсваряться або почнуть
ділити гроші, або ще там щось. Насправді такий режим роботи та умови, у котрих
ми опинилися, зробили так, що ми всі " притерлися" одне до одного. Кращі журналісти тут, бо «Громадське» є явищем унікальним і вільним. Кінець «Громадському» настане тоді, коли хтось почне
перетягувати ковдру на себе,- наша сила в командній роботі."
5."У
нас в редакції живе такий собі Хтось. Це вже не зміниш. От гукає, наприклад
Настя Станько: " Хтось,
ну помийте чашки". І ніхто того не зробить. От, коли кажеш: "Сергію,
подай мені тексти", то є надія, що ти їх таки отримаєш. А, коли звертаються до великого Хтося - то
вважай все пропало.
Найгірше це взагалі, коли лунає: " Хтось, ну зробіть щось" - і тиша."
6.
«Волонтери - це добре, але іноді думаєш,
краще б вони не приходили. От ти робиш свою роботу- приміром, чистиш картоплю.
І тут приходить до тебе 20 людей і кажуть:" Ми хочемо допомогти". Ти
їм відповідаєш: "Ну О'кей, допомагайте".І тут починається пекло: одні
ту картоплю починають рубати, інші натирати, ще одні просто миють. І ти кажеш:
"Стоп! Її треба чистити так-так і ось так- це просто". І бачиш ці
образливі погляди.
7.
Реальна аудиторія це люди віком 18-54 роки
8.
Найбільша кількість переглядів - 135 тисяч
9.Перший значний внесок у діяльність від фонду
"Відродження" - 11000$.
10.
Найвищі цінності: довіра, служіння професії, взаємодопомога, гідність.
11."
У нас нема конкурентів, бо нам немає аналогів."
12.
"Що таке "Громадське"? Це бути самим собою."
Про
палець
1."Ну,
що я скажу... Він є. Насправді на редакційній раді ми обговорювали всю ту
ситуацію і вирішили, що така поведінка в майбутньому є недопустима.»
2.
"Шкодую лише, що тоді сказав: "Виведіть
його зі студії", це було
непрофесійно з мого боку, а палець я знав, що покажу ще напередодні».
3.
"Діло було як: я кажу в редакції 16 січня: " На завтра мені
Олійника в студію", а ввечері мені телефонують додому і виявляється, що
він вже в студії. От я й зв’язався
по Скайпу.
В студії воно б виглядало по-іншому, не, як та картинка, що тепер гуляє
інтернетом. В ефірі, то б виглядало так, що от маю я кінцівки...От."
4.
- А Ви б, якби знали наслідки,продемонстрували би знову той жест?
- Які наслідки? І нащо двічі робити
унікальні речі?
Про
майбутнє
1.
- Ви не думали у майбутньому про політику?
-
Ні, воно нам не треба. Краще бути по цей бік барикад. От уявіть, стаю я
політиком, приходжу на «Громадське»
- і мені якийсь журналіст палець
показує.
2.-
А викладачем не хотіли би стати?
- Я? Та ви он в моїх запитайте, як я їх
муштрую, навряд це добра ідея.
3.
- А Ви не думали, що рейтинг "Громадського" після революційних подій
може впасти...?
- Та він не може впасти, він впаде, але,
сподіваюсь, не критично. Зараз готуємо безліч нових програм. Головне не працювати за шаблоном або якоюсь калькою.
Про традиційні медії:
1.
"Відбувається «порнотизація» класичних медій."
2.
"Їх лише рятують шоу, де виходить ведуча в красивому платті і всі
аплодують за вказівкою."
3."
Та воно взагалі все косе, дурне, біжить туди, не знає, куди."
4.
"От їм кажуть: все тікає в Інтернет. А вони: може, ми тоді собі сторінку
на Фейсбук зробимо. Там анонсуватимемо. Питання: Нашо?"
5.
"А ще цей грим на телебаченні. Того ведучого замалюють і він, як лялька з
театру Кабукі, ще й з суфлера читає,- такий страшний демонічний образ."
Про себе
"Зіркова хвороба?
У мене її немає. Про мене по-різному кажуть, он, що я мізантроп, сноб і взагалі
ставлюсь до всіх зверхньо. Але ж не до всіх! Із простими людьми - я простий.
Навіть називаю, себе чемпіоном з недолугих жартів, бо частенько піджартовую до
офіціантів чи персоналу певного. Але, коли до тебе в студію приходить депутат,
який має людей за бидло, якось переключаюсь. Це самовільно виходить."
Закінчилась
тригодинна бесіда роздачею автографів та безпосереднім живим спілкуванням із
гостем. Як уважно запримітив хтось із аудиторії: Не все ще втрачено, коли у черзі
за автографом не до якоїсь естрадної співачки, а до журналіста стоїть така
кількість людей. Сам Скрипін увечері написав у себе на Фейсбук:"Така
аудиторія - крутіше будь- якого " Телетріумфу".
Ірина Вихрущ
